У гейміфікації (від англ. «Game» - гра) в освіті є величезний потенціал. Я вважаю, що у всіх людей є вроджене бажання вчитися. Але більша частина сучасної освітньої системи, навпаки - робить все можливе, щоб відбити бажання вчитися.
Якщо ви запитаєте у дитини: «Що для тебе робота?», вона відповість: «Школа і домашнє завдання»! Але якщо ви запитаєте дітей: «Що таке розваги?», багато хто скаже: «Ігри!».
Очевидно, що повинен бути спосіб допомогти дітям вчитися, використовуючи те, що вони роблять найкраще - грають. Ось чому багато педагогів вивчають цілий ряд нових інструментів і методів освітньої гейміфікації. Сучасні завдання освіти повинні включати в себе не тільки саму передачу освітнього контенту, але так само включти у себе процес залучення, стимуляції їх інтересів, збереження уваги і підтримування постійного зворотного зв’язку. Сучасні освітні системи ставлять для себе важливою метою не тільки зберегти і зробити більш гнучкою систему зворотного зв’язку між учнем і вчителем, а й створити групову активність і взаємодію між самими учнями/студентами.
